Гучні заяви західних технологічних гігантів про повний вихід із російського ринку у 2026 році остаточно набули форми витонченого азійського фарсу. Свіже розслідування аналітичного центру StateWatch викрило масштабну екосистему, завдяки якій надточні системи числового програмного керування від німецького концерну Siemens та японського холдингу Fanuc безперешкодно інтегруються в російський ВПК.
Замість прямих поставок, високотехнологічні «мізки» для виробництва ракет масово відправляються на цивільні заводи КНР, де після мінімального косметичного тюнінгу та зміни назв на вигадані бренди на кшталт Solex та Stanza легально їдуть до Уралвагонзаводу. Поки уральські дистриб’ютори звітують про шестикратне зростання прибутків, а топ-менеджери європейських компаній виправдовуються проведенням «профілактичних семінарів у Туреччині», російські інженери на ювілейних відео презентують нове обладнання, сором’язливо прикриваючи оригінальні тайванські логотипи звичайними аркушами паперу.
П’ятий рік війни. Поки на фронті ведеться боротьба за території, в тилу ворога точиться інша битва – за доступ до високотехнологічного обладнання. Попри всі спроби налагодити власне виробництво, Росія залишається критично залежною від західних верстатів із числовим програмним керуванням (ЧПК). Обладнання використовується для виготовлення деталей складної форми з металу. На відміну від людини, такий верстат здатний працювати цілодобово, а головне – надзвичайно швидко й точно, із похибкою до мікрометрів.
У сучасних умовах без верстатів із ЧПК є неможливим виробництво ракет, систем протиповітряної оборони та іншої високоточної техніки, де кожна помилка може призвести до фатальних наслідків. Тож зовсім не дивно, що основними користувачами цього обладнання в Росії є військові підприємства та заводи. А оскільки такі системи надзвичайно складні у виробництві, до початку повномасштабного вторгнення РФ імпортувала майже всі верстати з ЧПК із-за кордону.
2017 рік: ряди імпортних японських верстатів Okuma на заводі «Калашников». Джерело: War & Sanctions
Світовими центрами верстатобудівної промисловості сьогодні вважаються Німеччина та Японія. Саме тут розробляється найголовніша частина верстату – система ЧПК, програмний «мозок», який керує надточними рухами машини в просторі. Виробництво цих систем є складним високотехнологічним процесом, у зв’язку з чим практично всі країни світу використовують розробки кількох основних компаній. Серед них – німецький концерн Siemens та японський холдинг Fanuc.
У 2022 році західні виробники продукції подвійного призначення, зокрема й металообробного обладнання, масово заявили про вихід із російського ринку. Втім, попри беззаперечну важливість такого кроку, цього виявилося зовсім не достатньо для повної зупинки російського ВПК. Верстати із західними системами ЧПК розробки Fanuc і Siemens продовжують масово з’являтися на російських підприємствах та профільних виставках у 2025 та 2026 роках. Партнери аналітичного центру StateWatch отримали унікальні документи, що розкривають шлях західної продукції до російських систем озброєння і пояснюють, чому в розробників німецьких та японських систем ЧПК спливає час на реакцію.
Кінцева зупинка – російські військові заводи
Попри заборону на експорт металообробного обладнання до Росії, нічого не заважає західним виробникам постачати свою продукцію до інших країн. Експортер має переконатися, що замовник не використовуватиме техніку у військових цілях – проте якщо обладнання імпортують, наприклад, цивільні китайські виробники з «хорошою» репутацією, то постачання вважатиметься цілком легальним. Потрапивши на таке підприємство, німецька чи японська система числового керування інтегрується в місцеву заготовку, після чого готовий продукт починає вважатися китайським і відправляється у вільне плавання міжнародним ринком.
Оскільки Китай так і не підтримав санкції проти Росії, західні системи всередині китайського продукту нерідко опиняються на якомусь із російських підприємств. Тим не менш, відмовлятися від експорту систем ЧПК до Китаю великі виробники на кшталт Siemens та Fanuc не поспішають, адже КНР є одним із найбільших ринків верстатів у світі, і тисячі китайських компаній офіційно купують ці системи для свого обладнання.
Квітень 2026 року: представники компанії Fanuc на промисловій виставці ЧПК верстатів у Шанхаї. Фото з мережі Інтернет
У Росії на такі «легальні» верстати радо чекає ціла мережа профільних дистриб’юторів, які мають широку клієнтську базу з військових підприємств і заводів. Одним із найбільш успішних є ООО «Промойл», яке навіть не приховує своїх військових партнерів і перераховує їх прямо в комерційних пропозиціях за 2025 рік: тут можна побачити «Ростех», «Концерн «Калашников», «Уралвагонзавод» та інші підприємства російського ВПК.
Підприємства російського ВПК серед клієнтів ООО «Промойл»
Сам дистриб’ютор при цьому потрапив під американські санкції ще на початку 2023 року – але постачання до РФ на цьому не зупинилися, адже обладнані системами Siemens і Fanuc верстати для «Промойла» виробляють китайські заводи. Ба більше, у 2023 році компанія попри санкції отримала рекордний чистий прибуток, що злетів у 6 разів, сягнувши 2 мільярдів рублів.
На своєму вебсайті та в каталозі товарів за лютий 2025 року компанія називає своїх двох основних виробників – це компанії Solex та Stanza. Попри це, англомовному інтернету нічого не відомо про обох виробників – не вдається знайти ані сайти, ані відгуки з іноземних підприємств. Згадки про Solex та Stanza присутні лише на російських ресурсах, хоча дистриб’ютор заявляє, що верстати походять із Китаю й Тайваню. То хто ж насправді виробляє обладнання для «Промойла»?
«Китайські виробники» верстатів SOLEX і STANZA на сайті ООО «Промойл». Фото з мережі Інтернет
Заплутати сліди: складні мережі постачань
Весна 2024 року. ООО «Промойл» святкує 25-річчя компанії і на честь красивої дати випускає 14 ексклюзивних інтерв’ю з клієнтами із різних міст Росії, у яких представники заводів розказують про свої підприємства і хизуються новим обладнанням.
На одному з відео екскурсію підприємством проводить технічний директор ООО «РНК Инжиниринг». На офіційному вебсайті компанія ділиться видами своєї діяльності, зокрема виробництвом інструменту для бронетехніки, планерів, крил та лопатей літальних апаратів, а також досвідом виконання замовлень для авіабудівної, ракетно-космічної та суднобудівної галузі. Директор показує верстати, зовсім нещодавно отримані від «Промойлу». На більшості машин – загадкові логотипи SOLEX і STANZA, але подекуди на верстатах видно емблеми справжніх виробників, поспіхом закриті листками паперу або розмиті на монтажі відео.
Проаналізувавши всі відеозаписи, аналітики StateWatch ідентифікували за брендом SOLEX китайського виробника NEWAY, а за логотипом STANZA – тайванський завод AKIRA SEIKI і китайське виробництво TAIKAN.
Верстат SOLEX VM740SA від ООО «Промойл» (ліворуч) та китайський верстат NEWAY VM-740SA (праворуч)
Версат STANZA V4.5 SRT від ООО «Промойл» (ліворуч) та тайванський верстат AKIRA SEIKI V4.5 SRT (праворуч)
Верстат STANZA L-45HP від ООО «Промойл» (ліворуч) та китайський верстат TAIKAN L-45HP (праворуч)
Також до редакції потрапив повний каталог верстатів ООО «Промойл» станом на лютий 2025 року. Виявляється, на кадрах інтерв’ю зафіксовано лише частину від загального асортименту, а реальний список продукції так званих SOLEX і STANZA налічує десятки й сотні моделей. Усі ціни – в юанях. Майже у всьому обладнанні встановлено системи Fanuc та Siemens.
Щоби з’ясувати всі обставини, аналітики StateWatch надіслали запити до всіх трьох ідентифікованих китайських виробників, а також безпосередньо до компаній Fanuc і Siemens. У відповіді на запит Siemens AG заявила, що не постачала до Росії жодних товарів, щодо яких застосовано санкції, і не має прямих комерційних відносин із китайським виробником верстатів TAIKAN. Компанія зазначила, що проводить навчальні семінари в Туреччині, Китаї та Східній Європі з метою мінімізації ризику порушення санкцій.
«Якщо ми отримаємо будь-які ознаки обходу санкцій, ми негайно проведемо розслідування та залучимо необхідні та відповідні органи», – заявили в Siemens. Разом із тим, компанія визнала, що «певні товари можуть потрапляти до Росії без відома та згоди виробника».
Схема постачання систем ЧПК від Siemens та Fanuc на підприємства російського ВПК через посередників у Китаї й Тайвані.
У Fanuc нам відповіли, що холдинг попереджає всіх своїх клієнтів про заборону постачань систем ЧПК до Росії і вимагає від них подання відповідного письмового зобов’язання. Компанія наголосила, що слідкує за міжнародними санкційними списками і готова переривати співпрацю з партнерами, які постачають заборонену продукцію до Росії. Однак відповідати на запитання щодо співпраці з NEWAY та AKIRA SEIKI у Fanuc відмовилися, аргументувавши це порушенням комерційної таємниці.
Виробники верстатів TAIKAN, AKIRA SEIKI та NEWAY на наші запити не відповіли.
Міжнародні санкції – ефективний інструмент впливу на російських виробників. Однак в умовах постачань із Китаю вплинути на експортерів забороненої продукції можуть лише самі виробники ЧПК систем.
Автори: Олександр Лємєнов, Максим Стеблівський
Джерело: StateWatch
