ТОВ “Гідроінж-Буд”, яке входить до орбіти скандально відомого забудовника “КСМ-Груп”, програло перший раунд судового спору щодо стягнення з бюджету Києва 954,3 млн гривень.
Йдеться про кошти, які компанія близько шести років тому сплатила в якості пайового внеску за зведення частини ЖК “Кришталеві джерела” і витратила на будівництво біля нього інфраструктури, яку наразі використовують “енергетики” (плюс пеня, інфляційні втрати тощо). Так, у ТОВці не змогли переконати суд в тому, що на той час законодавство вже не вимагало укладати договори пайової участі і що її фактично “змусили” це зробити. Крім того, компанія не змогла документально підтвердити суму направлених на облаштування мереж фінансових ресурсів і довести, що вона передала або збирається передати їх до комунальної власності. Втім, крапку в цій історії ставити зарано – “Гідроінж-Буд” вже подало апеляційну скаргу на програшне для себе рішення суду.
Найближчим часом Північний апеляційний господарський суд має розглянути апеляційну скаргу ТОВ “Гідроінж-Буд” по справі 910/7132/25.
Вказана компанія оскаржує рішення Господарського суду Києва від 15 липня 2026 року, яким їй було відмовлено в задоволенні вимог щодо визнання недійсними двох договорів пайової участі у створенні розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури столиці, які були укладені з Департаментом економіки та інвестицій Київської міськдержадміністрації (КМДА) у 2020 році, а також щодо стягнення з вищезгаданого департаменту 954,3 млн гривень.
Про що спір
27 лютого і 21 вересня 2020 року між ТОВ “Гідроінж-Буд” і Департаментом економіки та інвестицій КМДА було укладено два договори пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури Києва. Відповідно до цих угод, компанія зобов’язалася сплатити до міського бюджету кошти за “будівництво житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Метрологічна” – йдеться про житловий комплекс “Кришталеві джерела” (девелопер – “КСМ-Груп”), замовником якого виступало ТОВ “Гідроінж-Буд” і який зводився на чотирьох ділянках загальною площею 31,77 га, що знаходяться в користуванні НАН України (про які саме черги цього ЖК, наразі у відкритих джерелах інформація відсутня). Згідно з першим договором, компанія мала сплатити до столичної скарбниці 14 млн гривень, а згідно з другим – 17,5 млн. Ці фінансові ресурси столична влада теоретично мала б направити на те, щоб підвести комунікації до вказаного комплексу, ремонтувати і утримувати дороги тощо.
Надалі, схоже, ТОВ “Гідроінж-Буд” сплатило ці кошти до столичної скарбниці, але наразі у компанії вирішили повернути і їх, і інші кошти, витрачені нею. Саме у зв’язку з цим у першій половині 2025 року було подано вищезгаданий позов до столичного госпсуду.
Так, у компанії зазначають, що ні вона, ні відповідачі “не діяли вільно, а укладення таких договорів пайової участі не відповідало їх волі” – мовляв, цього лише вимагало діюче на той час законодавство. Йдеться про те, що у вересні 2019 року змінами до законодавства про інвестиційну діяльність Верховна Рада передбачила, що забудовники більше не повинні укладати з місцевою владою договори пайової участі, а дійсними залишилися лише ті угоди, які були укладені до 1 січня 2020-го. Тобто, після цієї дати не потрібно було укладати та виконувати нові договори. Разом з тим, у ТОВ “Гідроінж-Буд” підкреслили, що підписати таку угоду з Департаментом економіки та інвестицій КМДА йому довелося через те, що на той момент вищезгадані зміни не повністю узгоджувалися з іншими законодавчими актами – мовляв, без договорів пайової участі неможливо було б ввести в експлуатації об’єкти будівництва.
Також у “Гідроінж-Буді” підкреслили що при здійсненні ним житлової забудови на вказаній території також на замовлення цієї компанії було споруджено теплові, водопровідні, газові та електричні мережі, а також мережі теплопостачання та каналізаційні інженерні мережі, при цьому – навіть поза межами земельної ділянки замовника. І наразі ПАТ «Київгаз», ПрАТ «АК «Київводоканал», КП “Київтеплоенерго” і ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» користуються об’єктами, побудованими за рахунок замовника будівництва ЖК “Кришталеві джерела”. Таким чином, на переконання керівництва ТОВ “Гідроінж-Буд”, компанія звільняється від сплати пайової участі, ба більше – їй має бути відшкодовано витрати на будівництво мереж поза межами території забудови.
Спочатку компанія висунула вимогу щодо стягнення з бюджету столиці 622,3 млн гривень. До цієї суми увійшли кошти, які мають бути стягнені внаслідок визнання недійсними договорів пайової участі, а також кошти, витрачені на будівництво мереж (162,6 млн – основний борг, 131,9 млн – інфляційні, 27,9 млн – 3% річних і 268,1 млн гривень пені). Але надалі ТОВ “Гідроінж-Буд” подало до суду заяву про збільшення позовних вимог до суми близько 954,3 млн гривень – після того, як компанія перерахувала, скільки нею було витрачено на будівництво інфраструктури та скільки вона могла втратити за останні роки через “знецінення” гривні та через те, що ці кошти знаходилися на рахунках міськради (212,8 млн – основний борг, 225,4 млн – інфляційні, 44,5 млн – 3% річних, 436,7 млн – пеня, а ще по 31,7 млн гривень в судових ухвалах по цій справі “розшифрування” не наведено).
Втім, у столичному госпсуді вищеперераховані аргументи компанії-позивача сприйняті не були. Так, суддя Олексій Спичак зазначив, що згадані зміни до законодавства у 2020 році де-юре ще не діяли. Тому, на його думку, ТОВ “Гідроінж-Буд” у будь-якому випадку мало сплатити пайову участь за будівництво тих об`єктів, відносно яких укладені оспорювані договори – були б ці договори укладені, або ж ні. У зв’язку з цим служитель Феміди дійшов висновку, що наявність вищезгаданих договорів жодним чином не порушують права позивача.
Що стосується компенсації за побудовані поза межами ділянки об’єкти інфраструктури, то, як зазначено у рішенні суду будівництво інженерних мереж за межами власної ділянки дійсно дозволяє забудовнику зменшити розмір пайового внеску на суму кошторисної вартості цих мереж. Однак таке зарахування витрат або відшкодування різниці за “інші” об’єкти не відбувається автоматично за бажанням міської влади. Для цього, мовляв, ТОВ “Гідроінж-Буд” повинно було дотриматися відповідної законодавчої процедури та передати побудовані об’єкти у комунальну власність. Зокрема, необхідно було підписати акт приймання-передачі цих інфраструктурних об’єктів та пройти аудит обсягів і вартості виконаних робіт. І саме підтверджена аудитом сума без ПДВ могла стати підставою для зменшення пайової участі. Отже, як підкреслили в суді, право на компенсацію напряму залежить від точного виконання забудовником усіх передбачених законом кроків, чого в конкретному випадку зроблено не було.
Столичний юрист і правозахисник Олександр Дядюк, який слідкує за цієї справою, розповів , що вважає вказаний судовий вердикт справедливим. Ба більше – за словами фахівця, у ТОВ “Гідроінж-Буд” не може бути шансів на перемогу в цьому судовому спорі якраз з огляду на норми законодавства, інші судові прецеденти та відсутність документально підтверджених розрахунків.
“На мою думку, все-таки рішення суду законне, тим більше є відповідні висновки Верховного Суду, який [в рамках іншої схожої справи] визнав, що у забудовників був обов’язок сплачувати пайові внески за договорами, укладеним у 2020 році. [А по компенсації за побудовані мережі] суд вказав на те, що законодавством чітко визначено, що забудовник може отримати кошти тільки за ті об’єкти, які знаходяться за межами їх ділянки і якщо вони передані до комунальної власності. У “Гідроінж-Буд” не надали жодних доказів, що вони передають або збираються передавати ті мережі в комунальну власність. Також вони не передали ідповідний розрахунок, що збудовано там, грубо кажучи, наприклад, 500 метрів труби: 200 метрів на ділянці та 300 – за її межами. І не було розрахунків, що кошторисна вартість цих мереж становить стільки-то гривень. Тобто, вони просто вказали, що їхні мережі коштують певну суму коштів”, – підкреслив Олександр Дядюк.
Контекст
ЖК “Кришталеві джерела” є одним із найбільших житлових комплексів столиці, якщо не найбільшим – як за кількістю будинків, так і за площею зайнятої території. Він почав зводитися півтора десятиліття тому, перші будинки були введені в експлуатацію в 2013-ому, востаннє будинки вводилися в експлуатацію в 2022-ому, а декілька будинків знаходяться на різних етапах готовності (від проєкту до оздоблювальних робіт). Усього ЖК складатиметься з понад чотирьох десятків будинків (за різними даними – 43 або 45).
Цей комплекс займає територію площею понад 38,7 га. Користувачами відповідних земельних ділянок є Національна академія наук України та підпорядкований їй Інститут зоології ім. Шмальгаузена (одна ділянка площею 1,1 га). Замовниками будівництва виступають відразу три компанії – вищезгадане ТОВ “Гідроінж-Буд”, ТОВ “Інтербуд-ТМ” і ТОВ “Юг-проект” (ці компанії є замовниками будівництва на різних ділянках, але по факту поки що будинки зводилися на замовлення лише перших двох ТОВок). Вони залучалися до проведення робіт на різних підставах – у т.ч. шляхом укладання договорів з НАН України, згідно з якими забудовники мали б передати академії певні відсотки житлових площ.
Навколо цієї забудови неодноразово виникали різні скандальні ситуації. Наприклад, кілька років тому КМДА намагалася в судовому порядку скасувати право користування однією з ділянок під цим ЖК (кадастровий номер – 8000000000:79:122:0005, площа 14,17 га) за все тими ж ТОВ “Гідроінж-Буд” і ТОВ “Інтербуд-ТМ”. У столичній мерії переконували служителів Феміди у тому, що лише КМДА може розпоряджатися ділянками державної форми власності на території Києва, але аж ніяк не НАН. Однак успіхів чиновників не мали, і у 2021 році їм було відмовлено в задоволенні відповідного позову.
Що відомо про забудовника
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Гідроінж-Буд” було зареєстроване у червні 2007 року. Його керівницею є Світлана Бурковська, засновником та кінцевим бенефіціаром – Костянтин Стадніченко, який зареєстрований у місті Васильків Київської області.
Youcontrol відносить цю компанію до корпоративної групи “КСМ-Груп” (девелопер ЖК “Кришталеві джерела”), яка об’єднує близько шести десятків компаній, зайнятих у сферах проєктування та будівництва житлових масивів, інфраструктурних об’єктів, мостів, доріг тощо. Ключові особи даної групи – Арсеній та Сергій Копистири, Наталія Возна, а також вищезгадані Ольга і Тетяна Черненко.
За даними відкритих джерел, Арсеній Копистира є зятем Михайла Вербенського – генерала-полковника міліції, діючого очільника Державного науково-дослідного інституту Міністерства внутрішніх справ (МВС) України, екскерівника Головного штабу МВС (у 2005-2007 та 2014-2015 роках) та ексчлена Центральної виборчої комісії (2018 рік). Також відомо, що Арсеній Копистира як мінімум до 2020 року викладав у Київському національному інституті ім. Т.Г. Шевченка.
Не менш цікавою є і особистість його брата – Сергія. Останній є одним із обвинувачених у справі щодо пропозиції неправомірної вигоди тепер вже ексочільнику Мінінфраструктури Олександру Кубракову (також був віце прем’єр-міністром з відновлення України) за “допомогу” в забудові землі на вул. Тираспільській, 43 в Києві.
Наразі Національне антикорупційне бюро (НАБУ) вже встановило, що Сергій Копистира, який називав себе фактичним власником ТОВ “Сітігазсервіс” (потенційний забудовник цієї землі), просив згаданого посадовця в обмін на квартири не тільки не розривати договір щодо будівництва житлового комплексу за вказаною адресою, а й надати деякі інші “послуги”. Зокрема, Копистира, мовляв, сподівався, що міністр посприяє йому в передачі під забудову сусідніх земельних ділянок, у виділенні коштів з держбюджету на модернізацію електричних мереж на них, в отриманні МУО на проєктування будівництва, які профільний департамент КМДА відмовився надавати, тощо. При цьому, Кубракову начебто було обіцяно збільшення розміру хабара – на додачу до 15 квартир, які вже були “переписані” на його “довірену особу”.
Забудовники з орбіти “КСМ-Груп” активно ведуть забудову земель Києва, які перебувають у користуванні НАН України та підпорядкованих академії структур. Зокрема, йдеться про територію в районі місцевості Феофанія (Голосіївський район столиці) – саме там наразі будуються 4 із 5 житлових комплексів, девелопером яких заявлено “КСМ-Груп”.
Реалізація забудовниками цих проєктів супроводжується скандалами, а також судовими розглядами, і протестами з боку громадськості. Серед найбільш гучних інцидентів – у січні 2022 року близькі до “КСМ-Груп” компанії задля будівництва багатоповерхівок знесли гуртожиток НАН України на вул. Метрологічній (Голосіївський район), де все ще мешкали люди. Під час однієї з акцій протесту проти цієї забудови відбулося силове протистоянням між місцевими мешканцями та деякими людьми, яких громадські активісти назвали “тітушками”.
Але найбільше скандалів останнім часом виникає навколо запланованої забудови ділянки площею 5,68 га на просп. Академіка Глушкова, 65 у Голосіївському районі столиці. Користувачем цієї землі є Інститут зоології ім. Шмальгаузена НАН України, який у 2018-ому передав цю територію ТОВ “Юг-Проект” (компанія із орбіти “КСМ-Груп”) за відповідним договором. Проти зведення тут БФК (по факту, ймовірно, це будуть “звичайні” житлові багатоповерхівки) виступає столична громадськість – місцеві мешканці та активісти вимагають надати цій землі охоронний статус, адже по факту вона є лісовим масивом урочища “Теремки”. Не залишаються осторонь і правоохоронці, які ініціювали низку судових позовів, направлених на збереження вказаної території.
Крім того, правоохоронці продовжують вивчати можливі порушення при “спробах” звести житло на земельній ділянці площею 4,94 га на вул. Василя Степанченка, 5 (Академмістечко), яка знаходиться в користуванні однієї зі структур НАН України і яку збирається забудувати компанія з орбіти “КСМ-Груп”. Нещодавно БЕБ повідомило про підозри в зловживанні службовим становищем двом посадовцям Академії (як мінімум один є “колишнім”), а також ексдиректорці ТОВ “Навіум-2008”, яке й отримало право “освоювати” цю територію, а також сусідню ділянку площею 1,97 га. За інформацією слідства, через цих фігурантів державі були нанесені збитки на суму 2,3 млн гривень. Детективи вважають, що це сталося через використання землі не за цільовим призначенням – фактично ця територія є промзоною. При цьому, раніше вказаний забудовник зміг в судовому порядку добитися того, щоб на цій землі можна було зводити будівлі висотою до 100 метрів, хоча в КМДА спочатку “дозволили” не більше 45 метрів.
Крім того, схоже, “КСМ-Груп” має свої інтереси і у потенційній житлової забудови шести ділянок площею понад 6 га на вул. Антоновича, навколо яких наразі тривають судові спори. Так, ТОВ “Інвест-Проект Будівництво” наразі добивається скасування низки пунктів містобудівних умов та обмежень (МУО) на проєктування вказаного будівництва – остання компанія наполягає на тому, що їй не потрібно нічого погоджувати з органами охорони культспадщини (хоча там і знаходиться історичний будинок, у якому проживав видатний науковець Євгеній Патон) і що там можна зводити будівлі висотою до 100 метрів.
У свою чергу, Генпрокуратура через суд вимагає скасувати “містобуди”, повернути державі цю землю та розірвати договір на її забудову, укладений між “Інвест-Проект Будівництво” та Інститутом електрозварювання НАН України (схоже, угода мала бути погоджена Кабміном). При цьому, нещодавно правоохоронці добилися проміжного успіху – на час цього судового спору служителі Феміди заборонили проведення будівельних робіт на зазначених ділянках. Що стосується “КСМ-Груп”, то саме компанія з орбіти цього забудовника вказана генпідрядником робіт на зазначеній території.
При цьому, в столиці й раніше виникали багатомільйонні судові спори на фоні сумнівних вимог різних компаній до міської влади. Наприклад, у травні 2025 року була поставлена крапка у майже семирічній судовій справі про стягнення з бюджету Києва 24,46 млн доларів США (671,5 млн гривень) на користь ТОВ “Київ Термінал”, яке ще в 2007 році отримало можливість відреконструювати Харківську площу за інвестдоговором із КМДА. У компанії вимагали компенсувати їй збитки, які вона начебто понесла через розірвання угоди в 2013-ому. Такі суми витрат ексінвестор пояснював, зокрема, тим, що йому довелося брати кредит на виконання робіт і витратитися на землевпорядні роботи, які стали “даремними”.
Однак, хоча в КМДА на початковому етапі сприяли ексінветору, служителі Феміди зайняли сторону громади. Причиною цього стало у першу чергу те, що власник “Київ Терміналу” – бізнесмен Тамаз Сомхішвілі – має громадянство РФ, а тому, зважаючи на потенційні позови України щодо стягнення коштів з країни-агресора, було вирішено, що ця компанія “обійдеться”. Цікавим є і те, що раніше Сомхішвілі отримував звинувачення у роботі на оборонний комплекс Росії.
Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник (на колажі). Діяльність цього структурного підрозділу наразі особисто контролює Віталій Кличко.
НАН України з жовтня 2020 року очолює Анатолій Загородній. Раніше, з 1962 року президентом академії був Євген Патон, який помер в серпні 2020 року.
Автор: Олександр Глазунов
Джерело: КиївВлада
