«Львівводоканал» віддав понад 8,2 мільйона гривень на проєкти компанії, співвласник якої має бізнес у РФ

«Львівводоканал» віддав понад 8,2 мільйона гривень на проєкти компанії, співвласник якої має бізнес у РФ

ЛМКП «Львівводоканал» у 2025 році уклало три договори на проєктно-кошторисну документацію для реконструкції аеротенків міських очисних споруд із харківським ПП «Інтехінжиніринг». Загальна сума — понад 8,2 млн грн.

Власник і керівник компанії Михайло Тіц одночасно фігурує серед співвласників російського підприємства з тією ж назвою в Калузькій області. Про корпоративний ланцюжок написало «Твоє місто» на основі відкритих українських і російських реєстрів.

Йдеться не про саме будівництво, а про проєкти реконструкції аеротенків — резервуарів біологічного очищення стоків — на комплексі очисних споруд на вул. Пластовій. Три тендери в Prozorro:

  • аеротенки-освітлювачі №5–10 — 3,239 млн грн (UA-2025-08-21-002225-a);

  • аеротенки-освітлювачі №1–4 — 2,270 млн грн (UA-2025-08-21-001842-a);

  • аеротенки-змішувачі №1–6 — 2,700 млн грн (UA-2025-04-01-003398-a).

Переможець усіх трьох — одне підприємство. До 2025 року «Інтехінжиніринг», за даними YouControl, не мав інших публічних підрядів від держави чи комунальників.

Тіц володіє «Інтехінжинірингом» і має 18,32% харківського НВФ «Екополімер» — компанії, яка з 1990-х робить обладнання для водопідготовки й аерації. Інші співвласники української фірми — Юрій Мешенгіссер (35,18%, кінцевий бенефіціар), Дмитро Галич (25,78%) і Валентина Щетиніна (20,72%).

Окремо «Твоє місто» вказує: у 2015–2016 роках, уже після анексії Криму й початку війни на Донбасі, права щонайменше на чотири українські патенти колективу «Екополімеру» (зокрема щодо управління аеротенками) передали російській компанії з тією ж назвою. У Мешенгіссера є чинний російський ІПН, виданий у Москві 2014 року; він також фігурує в московському видавництві галузевого журналу для водоканалів РФ.

Станом на травень 2026 року Тіца, Щетиніну й Мешенгіссера немає в санкційних списках США, ЄС, Британії, ООН чи РНБО.

Очисні на Пластовій працюють із 1960-х і приймають стоки всього Львова. Після очищення вода йде в Полтву, далі в Західний Буг, Віслу й Балтику. Модернізацію обіцяють уже близько десяти років. Паралельно місто залучає міжнародні гроші: гранти й кредити ЄБРР, NEFCO, данських і шведських програм на десятки мільйонів євро саме під реконструкцію цих споруд.

Самі три тендери на проєктування формально можуть бути законними. Але замовник — комунальне підприємство міста, яке одночасно готує великий міжнародний проєкт. Якщо проєктну документацію робить компанія, чий власник зберігає частку на заводі в РФ, це вже питання перевірки бенефіціарів, конфлікту інтересів і того, чи бачив водоканал російський слід перед підписанням.

Рекомендовані статті