Безумовно, на сьогодні одна з найбільш скандальних забудов у столиці – це будівництво 26-поверхового житлового будинку на вул. Івана Миколайчука, 3 (Березняки), замовником якого є компанія, що входить до оточення відомої бізнесвумен Владислави Молчанової.
Тут і явні порушення при відведенні землі (навіть відкрита відповідна кримінальна справа), і цілком реальний ризик руйнації навколишніх будинків, і розташування газопроводу, і руйнування скверу Павла Тичини (під ним Київрада не оформила землю). Тим не менш, нещодавно суд першої інстанції відмовив місцевим мешканцям у задоволенні позову щодо скасування МУО на проєктування цієї забудови. Місцеві мешканці намагаються перешкоджати проведенню будівельних робіт, але натикаються на опір невідомих молодиків. На розгляді суду знаходиться ще один позов, який стосується оскарження дозволу на це будівництво від ДІАМ, але ця справа офіційно поки що “на паузі”. Все це не заважає забудовникам продовжувати досягати своєї мети.
Наразі в столиці продовжуються судові спори, які можуть вирішити долю забудови ділянки на вул. Івана Миколайчука, 3 (стара назва – вул. Серафимовича) у Дніпровському районі міста.
Так, 16 вересня 2026 року Київський окружний адмінсуд (КОАС) повністю відмовив громадській організації (ГО) “За збереження скверу ім. Павла Тичини” в задоволенні її позову щодо визнання протиправними і скасування містобудівних умов та обмежень (МУО) на проєктування будівництва на вказаній землі багатофункціонального комплексу (БФК).
У свою чергу, ще одна судова справа поки де-юре не вирішена, але “поставлена на паузу” – вона стосується скасування безпосередньо дозволу на будівництво вищезгаданого об’єкта на цій території. Позивачем у цьому судовому спорі виступає обслуговуючий кооператив “Житлово-Будівельний кооператив (ОК ЖБК) “Дельфін”, і ще 17 листопада 2025 року КОАС зупинив провадження у цій справі до того моменту, як буде прийнято остаточне рішення по попередній справі щодо оскарження “містобудів”. Це було зроблено за клопотанням ТОВ “Будівельна компанія (БК) “Будєвросервіс”, яке є замовником забудови цієї території – у компанії вказували на те, що саме від того, чи визнає суд чинними МУО, залежить законність дозволу на будівництво. Зазначений кооператив намагався скасувати відповідну судову ухвалу про зупинку провадження, однак безуспішно.
Передісторія та контекст
15 квітня 2004 року Київрада рішенням №183/1393 ухвалила передачу земельної ділянки на вул. Серафимовича, 3 площею 0,24 га (кадастровий номер – 8000000000:90:135:0002) в оренду британському підприємству ЗАТ “Савона” для будівництва та експлуатації блоку громадського призначення з офісними приміщеннями. Термін оренди мав скласти 5 років. Втім, вже через два роки, 31 жовтня 2006-го, міськрада прийняла рішення №211/268, яким погодила продаж цієї землі тій же компанії за 3,5 млн гривень.
Ділянка на карті порталу Опендатабот
Вже коли ця земля знаходилася у власності “Савони”, столична прокуратура ініціювала судовий позов щодо оскарження рішення Київради про її відведення в оренду вказаній компанії. Вочевидь, це робилося задля того, щоб надалі визнати незаконним продаж землі.
Так, правоохоронці стверджували, що цей землевідвід не було погоджено, зокрема, природоохоронними і санітарно-епідеміологічними органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини. Також у прокуратурі зазначили, що перед передачею цієї ділянки не було проведено землевпорядну експертизу проєкту відведення. Однак, переконати служителів Феміди прокурорам не вдалося – 16 червня 2009 року Вищий господарський суд остаточно відмовив правоохоронцям у задоволенні їхніх вимог.
Надалі ця земля була перепродана. Її новим власником стало ТОВ “Будівельна компанія (БК) “Будєвросервіс” – відповідний договір купівлі-продажу між ним і ПрАТ “Савона” (саме таку організаційно-правову форму мала ця компанія на той час) було укладено 19 жовтня 2012 року. Тривалий час ця ділянка фактично ніяк не використовувалася. Підготовка до її забудови розпочалася лише приблизно через сім років.
Так, 25 березня 2020 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав власнику землі вищезгадані МУО на проєктування будівництва на даній території БФК. Згідно з цим документом, висота проєктованого комплексу може становити від 26,5 до 73,5 метрів (8-24 поверхи. При цьому, “містобудами” було встановлено, що максимальну висоту будівлі необхідно узгодити з КП “Міжнародний аеропорт “Київ” (Жуляни), Державіаслужбою та Украерорухом.
Також в МУО зазначалося, що при проєктуванні будівництва необхідно передбачити майданчики для відпочинку та господарські будівлі. Крім цього, потрібно забезпечити місце для паркувань та вільний проїзд для автомобілів спецпризначення, а також виконати інші заходи, передбачені нормами містобудування.
30 квітня 2021 року ТОВ “БК “Будєвросервіс” отримало позитивний експертний звіт щодо розгляду розробленої на замовлення компанії проєктної документації по вказаній забудові. У цьому звіті було визначено основні показники “майбутнього” БФК: його висота має скласти 26 поверхів, загальна кількість квартир – 109, загальна кількість апартаментів – 143 (від квартир вони відрізняються тим, що у них неможливо “прописатися” і для них діють більш високі тарифи на “комуналку”. – КВ), а загальна кількість місць у паркінгу – 100.
Менш ніж через півроку, 8 вересня 2021-го ДІАМ видала вищезгаданий дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ013210903861. Замовником будівництва БФК було заявлено все те ж ТОВ “БК “Будєвросервіс”, генпідрядником – ТОВ “Моноліт Будсервіс”.
15 грудня 2022 року столична міськрада рішенням №5900/5941 ухвалила перейменування скверу ім. Леніна в сквер ім. Павла Тичини – для вшанування пам’яті “видатного українського поета, публіциста, громадського діяча доби УНР”.
15 травня 2025 року Департамент територіального контролю КМДА видав ТОВ “БК “Будєвросервіс” контрольну картку на порушення благоустрою та його відновлення у зв’язку зі встановленням огорожі на цьому будмайданчику. 28 червня розпочалися скандали навколо цієї забудови – коли забудовник огородив територію парканом. При цьому, 29 серпня вказаній компанії було видано додаткову картку на порушення благоустрою із формулюванням “на період демонтажу будівлі” – йшлося про стару зруйновану будівлю кафе “Кактус” яке розміщувалося на цій ділянці приблизно з кінця радянських часів.
Що стосується вищезгаданих позовів, то вони обґрунтовуються численними фактами. Так, у ГО “Захистимо сквер ім. Павла Тичини” вказують на те, що розташовані поруч будинки на вул. Івана Миколайчука, 3 і просп. Павла Тичини, 1 вже мають низку дефектів (тріщини у стиках стінових панелей, розгерметизація міжсекційних та деформаційних швів, локальні пошкодження фасадів і вимощення, сліди замокань, а також ознаки осідання фундаменті), а тому будівництво ще одного будинку в цій місцевості може призвести до подальшого руйнування вказаних багатоповерхівок. При цьому, зазначені дефекти є документально підтвердженими – вони були виявлені при проведенні обстежень на замовлення забудовника.
Також зі звіту про інженерно-геологічні вишукування щодо будівельного майданчика позивачі встановили, що ділянка розташована у заплаві низького рівня р. Дніпро на спланованій намивними та насипними ґрунтами території, що у геологічній будові до глибини 35 м беруть участь техногенні (насипні, намивні), елювіальні й алювіальні відклади, а також середньопалеогенові відклади бучацького горизонту (мілкі піски). Також у документі зазначається, що будмайданчик потенційно підтоплюваний, а тому в даному випадку доцільним є проєктування будинку на палевих фундаментах з опиранням на мілкі щільні піски на глибинах понад 13 м, а перед початком будівництва необхідно випробування 2-3 натурних паль для уточнення несучої здатності.
“Заплавний характер ґрунтів, необхідність пальових фундаментів та виявлені дефекти існуючих стрічкових фундаментів сусідніх будинків створюють об’єктивну небезпеку масштабних деформацій і просідань прилеглої забудови. У цих умовах нове будівництво може призвести до руйнування несучих конструкцій і фактично перетворити житлові будинки на братську могилу для їхніх мешканців”, – зазначається в одному з позовів.
Також позивачі стверджують, що сквер ім. Павла Тичини практично повністю втратив свій первісний вигляд. Зокрема, у ньому було знищено зелені насадження, що грубо суперечить інтересам громади. За даними позивачів, мешканці цієї місцевості справедливо вважають такі дії незаконними, адже вони позбавили
можливості доступу до об’єкта громадського користування, порушили екологічну рівновагу та створили додаткові ризики для безпечного і комфортного проживання мешканців району. В позові вказано, що хоча сквер і не має офіційного статусу зеленої зони, але фактично існував протягом багатьох років, відображався на картах та був предметом рішення Київради щодо перейменування.
“Будівництво становить безпосередню загрозу життю та здоров’ю людей, ставить під ризик майно, позбавляє громаду можливості користуватися сквером і прибудинковими територіями, грубо порушує конституційні гарантії на безпечне й комфортне проживання та погіршує екологічний стан місцевості. Вплив цих дій щоденно відчувають мешканці навколишніх будинків”, – підкреслюється у позові.
Ще одним цікавим нюансом, на який звернули увагу позивачі, є те, що адреса “майбутнього” ЖК дублюється з адресою існуючої житлової багатоповерхівки – вул. Івана Миколайчука, 3. У позові зазначається, що використання однієї й тієї самої адреси для різних об’єктів суперечить базовій вимозі законодавства: адреса об’єкта нерухомого майна має бути унікальною структурованою сукупністю реквізитів, що забезпечує його однозначну ідентифікацію. Тобто, таке дублювання “вводить в оману мешканців, органи влади, інвесторів та покупців, створюючи передумови для неправомірних реєстраційних дій та штучного «легітимування» спірної забудови шляхом ототожнення її з існуючим будинком”. Серед іншого, місцеві мешканці повідомили суду, що на території ділянки знаходиться газопровід, і проведення будівельних робіт може призвести до його пошкодження.
Втім, усі ці аргументи не переконали суддя КОАС Ірина Колеснікова – як зазначалося вище, вона відмовила ГО “За збереження скверу ім. Павла Тичини” в оскарженні МУО. Так, служительниця Феміди вказала на те, що ці “містобуди” видані на підставі даних Генерального плану Києва та Плану зонування території. При цьому, мовляв, земельна ділянка на вул. Івана Миколайчука, 3 за функціональним призначенням входить до територій, на яких допускається будівництво громадських будівель та споруд, і до того ж вищезгадану забудову допускає її цільове призначення. Також суддя вказала на те, що позивачі безпідставно ототожнюють цю ділянку зі «сквером імені Павла Тичини», оскільки на момент видачі МУО жодного офіційного статусу «скверу» чи «зеленої зони громадського користування» ця територія не мала.
Також в суді підкреслили, що твердження позивачів щодо незаконності здійснення забудови, порушення екологічного балансу, знищення зелених насаджень, проведення будівельних робіт, шуму, вібрацій, встановлення тимчасової огорожі, видачі контрольних карток та інших дій не входять до компетенції Департаменту містобудування та архітектури КМДА. Серед іншого, суддя Ірина Колеснікова повідомила, що ТОВ “БК “Будєвросервіс” вже врегулювало питання щодо газопроводу – мовляв, на замовлення компанії було розроблено проєкт його “перенесення” за межі ділянки, який було погоджено у АТ “Київгаз”.
Зазначимо, що минулоріч громада Березняків також зверталася із заявами щодо недопущення цієї забудови до ДІАМ, а Нацполіція на фоні цих конфліктних ситуацій відкрила кримінальне провадження №12025100040002871 за низкою статей Кримінального кодексу – 197-1, 236, 239, 356, 357 (незаконне заволодіння земельною ділянкою, порушення правил екологічної безпеки, самовільне будівництво тощо). Втім, схоже, ні чиновники архітектурно-будівельного відомства, ні правоохоронці не змогли або не захотіли нічого вдіяти.
Що кажуть місцеві
Ще восени 2025 року в ГО “Захистимо сквер ім. Павла Тичини”, повідомляли, що під час робіт забудовник систематично порушує норми благоустрою і навіть правила дорожнього руху – важка будівельна техніка рухається тротуаром, створюючи реальну небезпеку для мешканців. При цьому, за твердженням членів організації, забудовник здійснює тиск на місцевих мешканців: його адвокати дозволяли собі цинічні поради на кшталт «продати квартири» або «домовитися із забудовником», а охорона будмайданчика почала погрожувати окремим громадянам.
Також на сторінці організації зазначалося, що вона отримали офіційну відповідь від Київради, яка підтверджує, що процедура відведення відповідної земельної ділянки під цю забудову була проведена з порушенням. Зокрема, не було проведено громадські слухання перед передачею ділянки, а згідно з Генеральним планом Києва ця земля за функціональним призначенням відноситься до зеленої зони. При цьому, в ГО зазначають, що попри те, що цільове призначення земельної ділянки формально не змінене, забудовник ігнорує всі норми, плануючи 26-поверховий будинок на території, яка непридатна до такого навантаження.
Продовжилися скандали і цьогоріч. Так, у квітні на сторінці ГО в Facebook розповіли про те, що забудовники під час робіт на Вербну неділю змусили ходити місцевих мешканців прямо по проїзній частині, адже не встановили жодних загороджуючих і попереджуючих елементів. При цьому, мовляв, поки мешканці сусідніх будинків не залізли на купу асфальту, роботи не припинялися. Через два тижні, також у квітні, місцеві мешканці навіть перекривали проїзну частину неподалік будмайданчика – щоб привернути увагу міської влади до ризику пошкодження газової труби, яка проходить під тротуаром біля скверу і забезпечує “блакитним паливом” увесь масив Березняки.
А 19 серпня в громадській організації повідомили, що більше двох десятків молодих здорових чоловіків атакували місцевих мешканців, які виступили проти початку земельних робіт біля вул. Івана Миколайчука, 3, пов’язаних із роботами на газовій мережі. У ГО “За збереження скверу ім. Павла Тичини” уточнили, що ці особи штовхали жінок, рвали їм одяг тощо, а на вимоги поліції зняти маски, показати обличчя та пред’явити документи вказані громадяни практично не реагували. Також, за інформацією ГО, ці особи заздалегідь підготували “бобіну” колючого дроту, щоб швиденько обмежити підхід до них місцевих мешканців.
Ті самі молодики, які вступали в протистояння з місцевими мешканцями (фото зі сторінки ГО “За збереження скверу ім. Павла Тичини” у Facebook)
Ще минулоріч голова ГО “За збереження скверу ім. Павла Тичини” Михайло Авраменко розповів, що однією з найважливіших проблемою є якраз те, що вказана зелена зона не має офіційного статусу, не оформлена як сквер та, відповідно, не перебуває на балансі КО “Київзеленбуд”, яке й утримує такі території. Місцеві мешканці зверталися до КМДА і до архіву Києва, щоб знайти документи по цьому скверу і визначити його статус, але точної інформації добитися не змогли. Також Михайло Авраменко тоді зазначив, що при видачі дозволів на це будівництво було проігноровано наявність інженерних комунікацій у зоні забудови.
“За офіційною процедурою сквер не було оголошено, як належить, але при цьому Київрада приймала рішення про його перейменування. Що стосується комунікацій, то у забудовників є схема організації дорожнього руху, але вони “рухалися” не у відповідності до неї. У принципі, з цього все і почалося – мешканці викликали поліцію, і так далі. У забудовників зараз немає можливості правильно організувати цю схему, тому що їм для того, щоб її організувати, я так розумію, треба десь перенести комунікації. Та схема, яка погоджена, вона йде просто по каналізаційному колектору та інших інженерних комунікаціях. От вони тепер і ламають голову, як це їм правильно можна зробити”, – розповів очільник громадської організації.
Хто будує
За даними аналітичної системи Youcontrol, ПрАТ “Савона” було зареєстроване у червні 1996 року в Києві. Його керівником є Ян Еван. Інформація про найбільших акціонерів відсутня.
Столичне ТОВ “БК “Будєвросервіс” було зареєстроване у липні 2006 року. Його керівником зазначено Сергія Дудка, а засновником – кіпрську компанію “Сі.Джі.Столиця Груп Лімітед”. Кінцевими бенефіціарами “БК “Будєвросервіс” є Іван Молчанов (на колажі праворуч), який є сином власниці скандальної девелоперської компанії “Stolitsa Group” Владислави Молчанової, а також троє громадян Литви – Марина Познякова, Агне Рузгиєне і Раймондас Туменас. Останні є бізнес-партнерами родини Молчаних та відомі, зокрема, як власники інвесткомпанії “БТ Інвест” (серед головних активів – мережа супермаркетів “NOVUS”).
Значна частина об’єктів “Stolitsa Group” не без скандалів будувалися та будуються на столичному Виноградарі – на підставі інвестдоговорів, укладених з держпідприємством “НД ВА “Пуща-Водиця” (агрокомбінат “Пуща-Водиця”). Таким чином у цій місцевості зводяться, зокрема, житлові комплекси “Варшавський”, “Варшавський-2”, “Варшавський-3” і “Варшавський плюс”.
У Нацполіції повідомляли про можливе незаконне відчуження і вказаних ділянок, а також вказували на те, що земля, яку отримали під забудову компанії групи “Stolitsa Group”, коштує значно дорожче, ніж та кількість квартир, які ці суб’єкти господарювання “пообіцяли” агрокомбінату в якості оплати за інвестугодами. У результаті цього держпідприємству могли бути нанесені збитки – попередньо йшлося про спробу його доведення до банкрутства. Наразі тривають численні судові спори щодо оскарження таких договорів, адже вони, серед іншого, ймовірно, були підписані з порушеннями законодавства – наприклад, без погодження з Кабміном.
Ще одним резонансним проєктом Stolitsa Group є ЖК «H2O» (колишній «Патріотика на озерах» банку «Аркада» на 176 га Осокорків). Так, інвестори звинувачують компанії з орбіти Влaди Молчанової у вимогах додаткової оплати за вже придбані квартири та затягуванні будівництва – це було пов’язано з тим, що за три роки після входження девелопера у вказаний проєкт не було здано в експлуатацію жодного будинку. У свою чергу, екоактивісти вимагали зупинити будівництво та безуспішно оскаржували у суді дозвільні документи. Вони зазначали, що земля під цією забудовою розташована в зоні охоронюваного ландшафту, тому потребує погодження органів охорони культурної спадщини.
Паралельно замовник будівництва – ТОВ «Контактбудсервіс» – через суд намагається скасувати рішення Київради від 2019 року про створення на прилеглій території заказника «Осокорківські луки» площею 148 га. У цю справу довелося втрутитися Офісу Генерального прокурора: правоохоронці звинуватили столичну владу у пасивності та неналежному захисті унікальних та особливо цінних земель.
Компанії із оточення Молчанової не соромляться “намагатися протискати” забудову земель, на яких взагалі не можна зводити житлові будинки. Серед таких методів – якраз-таки затвердження сумнівних ДПТ та зміни призначення землі. Наприклад, у 2021 році Київрада погодила ДПТ Мінського масиву, який дозволить одній з компаній, що входить до орбіти “Stolitsa Group”, звести низку багатоповерхівок на майже 32 га землі вищезгаданого агрокомбінату “Пуща-Водиця”. Втім, у травні 2026 року вказаний детальний план було остаточно скасовано в судовому порядку – цього добився юрист із Оболонського району Олександр Кучерявий.
При цьому, столичний адмінсуд вже майже два роки не може винести рішення у справі щодо оскарження ДПТ частини промрайону Воскресенський, який було затверджено Київрадою у травні 2023 року. На скасуванні цього документу наполягають в міській прокуратурі – у т.ч. тому, що він змінює положення чинного Генплану міста, а це суперечить законодавству. Йдеться про те, що столична влада фактично “перетворила” промзону площею 12,61 га, яка, до того ж, знаходиться в санітарно-захисній зоні залізничної станції, в територію житлової забудови. Таким чином АТ “Київметал”, яке є користувачем відповідної землі і входить до орбіти впливу Владислави Молчанової, отримало право звести там 8 житлових “висоток” (по 26 поверхів).
Окремі фахівці вважають, що потенційні забудовники навмисно затягують цей судовий спір, щоб встигнути “по максимуму все забудувати”, а потім “використати” мешканців нових будинків проти правоохоронців. На користь цієї версії свідчить той факт, що поки справа “лежала в суді”, “Київметал” отримав низку дозвільних документів та розпочав роботи.
Нагадаємо також, що на початку вересня 2025 року НАБУ і САП повідомили Владиславі Молчановій, її бізнес-партнеру, одіозному екснардепу-“регіоналу” Юрію Іванющенку та іншим особам про підозри у справі щодо можливих оборудок із земельними ділянками загальною площею 18 га під київським ринком “Столичний” (Софіївська Борщагівка). За даними слідства, ці особи, за сприяння посадовців Держгеокадастру, незаконно приватизували землю, яка раніше знаходилася в користування все того ж агрокомбінату “Пуща-Водиця”, а потім переписали її на “своїх людей”.
Департамент земельних ресурсів КМДА з 2 квітня 2021 року очолює Валентина Пелих, а посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Наразі сферу земельних відносин столиці контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов, а ось за діяльність “містобудівного” департаменту відповідальний інший заступник Віталія Кличка – Вячеслав Непоп.
Автор: Олександр Глазунов
