Бурштинова мафія 2.0. Як під час війни еволюціонував схемний видобуток «сонячного каменю».
Пам’ятаєте кадри з поліських лісів 7-річної давнини?
Сотні чоловіків у гумових чоботях, болото по коліна, саморобні помпи і тисячі гектарів «місячного ландшафту». Тоді це називали стихійним лихом.
У 2019 році держава гучно оголосила: «Ми легалізуємо цей бізнес, проведемо аукціони, і гроші підуть у бюджет».
Провели. Легалізували.
Але «бурштинова мафія» нікуди не зникла, а просто підлаштувалася під реформу, найняла юристів і повністю легалізувалася.
Романтика «чорних копачів» минула, так як на зміну їм прийшов високотехнологічний «сірий» бізнес під прикриттям державних ліцензій.
Нова схема називається «Геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою» (ГВ з ДПР).
Уявіть, що ви хочете мити бурштин.
Купувати повноцінну промислову ліцензію – дорого, та й ренти доведеться платити чимало. Що ви робите?
Ви йдете на державний аукціон «Прозорро.Продажі» і за відносно невеликі гроші купуєте право «повивчати» ділянку. Ну, нібито ви вчений-геолог, який просто хоче дослідити, чи є там «сонячне каміння».
Закон дозволяє «вивчати» ділянку аж 5 років.
І ось тут криється головний фокус.
З 85 фірм, які зайшли на ділянки за останні роки, до реального промислового видобутку перейшли лише дев’ять. Інші 76 компаній просто «вивчають» ліс вдень і вночі вимиваючи сотні кілограм каміння.
Невже вони просто так можуть копати екскаваторами під виглядом наукових досліджень? Можуть. Тому що в нашому законодавстві залишили прекрасну колізію.
З одного боку, Кабмін каже: якщо ти просто «вивчаєш» ділянку, ти маєш право взяти так звану «валову пробу» – не більше 5 кг бурштину з гектара. Тобто на ділянці в 10 гектарів твій науковий ліміт – 50 кг.
Але з іншого боку, інструкція Державної комісії по запасах вимагає: щоб реально дослідити ділянку, ти зобов’язаний промити від 3 до 4 тисяч кубів землі!
Кожен, хто бодай раз бачив поліську землю, розуміє: якщо через помпи прогнати 4 тисячі кубів бурштиноносної породи, звідти вимиється не 50 кг, а тони «сонячного каменю».
Що роблять «сірі» старателі? Вони вимивають тони каменю, показують контролерам папірець:
«Ми просто виконуємо інструкцію, миємо породу та шукаємо поклади бурштину.»
Надлишок їде контрабандою в Польщу, Литву а далі в Китай, а державі звітують: «Ось ваші законні 5 кілограмів, решту не знайшли».
При цьому правоохоронціпрактично безсилі перед такими «вченими».
Якщо раніше поліція могла приїхати в ліс та затримати копачів за промисел, то зараз її зустрічає озброєна охорона яка в обличчя тикає офіційний спецдозвіл від Держгеонадр та, погодження від ДП «Ліси України».
Все абсолютно легально.
Важка техніка стоїть законно. Екскаватори риють законно. Дизельні помпи ревуть законно. А те, що звідти вивозять необліковане каміння – спробуй доведи.
Ба більше, ця система тримається на залізобетонному корупційному «даху». Ось кілька свіжих історій ДБР та СБУ.
Кейс ДБР на Рівненщині: компанія мала ліміт на видобуток у 100 кг, але продали понад 5 тон! Збитки екології – 354 мільйони гривень. Серед фігур – директор місцевої філії ДП «Ліси України».
Березнева історія СБУ: силовики затримали колег. Заступники начальників управлінь СБУ в Києві та Рівненській області разом із посадовцем Держгеонадр організували картель. Збирали по 400 доларів з кожної працюючої мотопомпи в день.
А тепер математика.
За 5 років від усього легального видобутку бурштину бюджет отримав 70 млн гривень ренти.
Водночас один кримінальний кейс фірми на Рівненщині завдав збитків природі на 354 мільйони.
Це у п’ять разів більше, ніж уся офіційна рента галузі.
Площа знищеного Полісся – 10 000 гектарів.
Це території, де порушено рівень грунтових вод, де болота перетворилися на гниючі калюжі, а сосни просто падають підмитим корінням у воду. Щоб відновити ці пустелі, природі знадобиться до 70 років та 250 мільярдів гривень.
Що з цим робити? Щось треба змінювати.
«Сіра» схема працює лише тому, що держава дозволяє їй працювати.
Потрібно міняти правила гри, причому негайно.
Автор: Євген Плінський
