Київська міська прокуратура знову “зайнялася” комплексом об’єктів нерухомості на вул. Хорива, 2. Йдеться в тому числі про три історичні будівлі – так звану “садибу купця Дмитрієва” (побудовано в XIX столітті).
Після того, як правоохоронцям вдалося повернути ці об’єкти нерухомості до комунальної власності громади Києва, наразі в прокуратурі добиваються розірвання інвестиційного договору на реконструкцію вказаних будівель, який ще в 2010 році зі столичною владою уклало ПП “Конвалія-Нерухомість”, що, ймовірно, входить до орбіти ексголови ЦВК Михайла Охендовського (на колажі). Що цікаво, у 2024-ому вказане підприємство, ймовірно, знову “зареєструвало на себе” ці споруди і не змогло скасувати арешт, накладений судом в рамках кримінального провадження. Нагадаємо, що раніше вказаний інвестор, який має наміри звести на цій локації офісно-громадський комплекс, не зміг оскаржити пам’яткоохоронний статус зазначених будівель, який був наданий їм столичною міськдержадміністрацією та Мінкультом.
На 30 вересня 2026 року заплановане засідання Північного апеляційного господарського суду по справі №910/6728/24.
Так, суд має розглянути апеляційну скаргу Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду Києва від 11 червня 2026 року. Цим судовим вердиктом правоохоронцям було відмовлено в задоволенні позову щодо розірвання укладеного з ПП “Конвалія-Нерухомість ” інвестиційного договору на реконструкцію будівель на вул. Хорива, відомих також як “садиба Дмитрієва”.
Як розвивалася історія
Як повідомляється в держреєстрі судових рішень, у липні 2007 року Подільська районна рада Києва затвердила перелік будинків, які знаходяться “в незадовільному технічному, непридатному для проживання, аварійному стані та потребують реконструкції”. Мова йшла про об’єкти житлової нерухомості, які належать столичній громаді. До вказаного переліку було внесено у тому числі й будинок по вул. Хорива, 2-А. У березні 2009 року Подільська райрада доповнила цей перелік об’єктами, які знаходяться поруч зі вказаним будинком – по вул. Хорива, 2, літ. Б, В, Г, Д, Е, Ж, З. Загальною площа цих 8 об’єктів дорівнювала 3,1 тис. кв.м.
Протягом наступного року цей вже не існуючий орган місцевого самоврядування провів інвестиційний конкурс щодо реконструкції зазначених будівель. У жовтні 2010 року райрада затвердила результати конкурсу – інвестором було офіційно визнано ПП “Конвалія-Нерухомість”. Через два з половиною тижні, 15 листопада 2010 року, між ПП “Конвалія-Нерухомість” та КП “Поділ-ІнвестРеконструкція” (замовник реконструкції) було укладено інвестиційний договір на реконструкцію та будівництво об’єкту за адресою: вул. Хорива, 2, літ. А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З.
Згідно з цією угодою інвестор мав забезпечити повне фінансування проєктування та реконструкції об’єкта, повне фінансування відселення осіб, які проживають у цьому будинку, вирішення майнових питань, пов’язаних з їхнім відселенням, повне фінансування робіт по знесенню будинків (у разі необхідності їх виконання) тощо. Угодою було передбачено, що інвестору “передається 97% корисної площі та 100% допоміжної площі реконструйованого об’єкта. Також було визначено, що забудовник-інвестор отримає право власності на реконструйоване майно лише після введення об’єкта в експлуатацію.
Надалі, протягом 2012-2014 років, ПП “Конвалія-Нерухомість” уклало низку правочинів щодо вирішення питання відселення 55 фізичних осіб та 1 юридичної особи. Після цього, 15 жовтня 2014 року, Міністерство культури України своїм наказом №869 внесло до Державного реєстру нерухомих пам’яток України два об’єкта, які збиралось реконструювати ПП “Конвалія-Нерухомість”. Йшлося про так звану “міську садибу” – будинок прибутковий по вул. Хорива, 2-А (побудований в 1897-1898 роках), а також будинок житловий з торгівельними приміщеннями по вул. Хорива, 2-Б (побудований у 1830-1897 роках).
Навесні 2015 року ПП “Конвалія-Нерухомість” подало позов до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) про скасування в частині зазначених адрес вказаного наказу Мінкульта. У липні 2015 році підприємство виграло цей судовий спір – на його сторону став Київський апеляційний адмінсуд.
Свої вимоги у підприємстві офіційно пояснювали тим, що дане включення відбулося без направлення відповідного повідомлення власнику будівель, а також тим, що стан експлуатації цих об’єктів раніше був визнаний як непридатний. Однак, можна припустити, що насправді причина подачі позову була іншою. Справа в тому, що “Конвалія-Нерухомість” у той період збирала документи для отримання від столичної влади в оренду земельної ділянки площею 0,31 га під вказаними будівлями з цільовим призначенням “для реконструкції будинків під офісно-громадський комплекс з торговельними приміщеннями та підземним паркінгом з подальшою експлуатацією та обслуговуванням”. Наявність на цій землі памяток архітектури, ймовірно, могло накласти на підприємство низку обмежень при проведенні запланованих робіт.
24 липня 2017 року державний реєстратор КП “Благоустрій Шевченківського району” Максим Клюковський зареєстрував право приватної власності ПП “Конвалія-Нерухомість” на усі 8 будівель за вказаною вище адресою. Цю подію треба запам’ятати – навколо неї потім також були судові спори.
А у липні 2018 року “Конвалії-Нерухомість” довелося знову звертатися до ОАСК із позовом, який був схожий на попередній. Як з’ясувалося, задля виключення вказаних об’єктів з Державного реєстру нерухомих пам’яток потрібно було виключати не лише дві окремі будівлі, а в цілому увесь комплекс “міська садиба”, який був прописаний окремим рядком. Суди першої та апеляційної інстанцій були на стороні даного підприємства. Після цього касаційну скаргу на такі судові вердикти подав Департамент охорони культурної спадщини КМДА. Втім, 18 січня 2023 року Касаційний адмінсуд за скаргами Київської міської прокуратури, Міністерства культури та інформаційної політики і ГО “Зелена хвилина” повернув цю справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
А у 2019 році розгорівся й “земельний” скандал. У липні того року КМДА запропонувала Київраді розглянути проєкт рішення про передачу ПП “Конвалія-Нерухомість” згаданої вище ділянки в оренду на 5 років. Проти цього землевідводу активно виступала столична громадськість, яка не погоджувалася із перспективою забудови пам’ятки архітектури.
Кульмінація цієї історії мала місце у листопаді того ж року. Тоді невідомі побили громадського активіста Дмитра Перова, який боровся за збереження цього об’єкта. Екснардеп Юрій Левченко тоді заявив, що до цього злочину причетний голова комісії Київради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики Олександр Бродський (у минулом VIII скликанні обирався від “Єдності”, у нинішній IX каденції представляє “ВО “Батьківщина”). Його окремі представники громадськості називали головним лобістом “Канвалії-нерухомості”. З плином часу ця історія затихла, хоча інвестор-забудовник так і не оформив на себе землю під вказаними будівлями.
Надалі, 5 квітня 2021 року, Департамент охорони культурної спадщини Київської міськдержадміністрації (КМДА) своїм наказом №20 включив будинок прибутковий по вулиці Хорива, 2-А, житловий будинок по вулиці Хорива, 2-Б та флігель по вулиці Хорива, 2-В до Переліку об`єктів культурної спадщини Києва». Невдовзі після цього, 26 квітнія 2021-го, вийшов наказ Міністерства культури, згідно з яким три будівлі за адресами вул. Хорива 2-А, 2-Б і 2-В (останньої споруди в “першому” переліку Мінкульту не було) отримали статуси пам’яток архітектури та історії місцевого значення (КВ не вдалося знайти цей документ у відкритому доступі). Натомість 26 травня того ж року з Державного реєстру нерухомих пам’яток було вилучено запис щодо комплексу “Садиба міська на вул. Хорива, 2”. У зв’язку з цим можна припустити, що рішення судів перших двох інстанцій по вищезгаданому спору на той час вже вступило в законну силу – адже недарма Мінкульту довелося “повторно захищати” ці об’єкти.
Садиба Дмитрієва станом на 2025 рік (фото Дмитра Перова)
Невдовзі після цього розпочалася чергова серія судових спорів. Так, ПП “Конвалія-Нерухомість” намагалося оскаржити вищезгадані накази Департаменту охорони культурної спадщини КМДА та Мінкульту щодо надання охоронного статусу будівлям на вул. Хорива. Втім, добитися свого підприємству не вдалося: 5 травня 2025 року Київський окружний адмінсуд відмовив йому в задоволенні позову, 4 вересня того ж року Шостий апеляційний адмінсуд залишив у силі вердикт суду першої інстанції, а 6 жовтня Касаційний адмінсуд відмовив ПП “Конвалія-Нерухомість” у відкритті касаційного провадження щодо оскарження рішень судів попередніх двох інстанцій.
Крім того, у травні 2021 року столична прокуратура подала до Господарського суду Києва позов про скасування державної реєстрації права власності на нежитлові будівлі на вул. Хорива, 2 (літ. А-З). В обґрунтування своїх вимог правоохоронці вказали декілька факторів.
Так, у прокуратурі звернули увагу на те, що ПП “Конвалія-Нерухомість” отримало право власності на будівлі ще до проведення їхньої реконструкції та до введення об’єктів в експлуатацію, що суперечить умовам інвестдоговору. Прокурори вважають, що в даному випадку мало місце “недотримання встановленого законодавством порядку вибуття майна з комунальної власності” – тобто, столична влада не приймала рішення щодо відчуження об’єктів, які належать територіальній громаді Києва. Серед іншого, на думку правоохоронців, ПП “Конвалія-Нерухомість” не підтвердило, яким чином було відселено 7 із 21 родин, на яких умовах було відселено трьох орендарів приміщень в будівлі на вул. Хорива, 2-Б та яким чином було здійснено викуп двох нежилих приміщень на вул. Хорива, 2-Б і 2-В, які належали сторонній юридичній особі на праві власності.
17 листопада 2021 року столичний госпсуд повністю задовольнив позовні вимоги столичної прокуратури. Однак, 2 серпня 2022 року Північний апеляційний господарський суд, до якого ПП “Конвалія-Нерухомість” звернулось з апеляційною скаргою на вердикт суду першої інстанції, став на сторону вказаного підприємства.
5 жовтня 2022 року Касаційний госпсуд частково задовольнив скаргу прокуратури та повернув цю справу на новий розгляд суду апеляційної інстанції. А вже 13 грудня того ж року Північний апеляційний господарський суд своєю постановою залишив у силі рішення суду першої інстанції, таким чином задовольнивши позов прокуратури. Фактично цей вердикт став кінцевим – надалі касаційний госпсуд закрив провадження за скаргою ПП “Конвалія-Нерухомість”, яке не збиралося здаватися.
Зазначимо, що наведені у позові обставини також вивчалися правоохоронцями в рамках кримінального провадження – №120180007000231 від 20 січня 2018 року (було відкрито Подільським управлінням Нацполіції Києва). 17 травня 2024 року Подільський районний суд столиці за клопотанням правоохоронців навіть наклав арешт на 6 з 8 будівель на вул. Хорива, які були передані ПП “Конвалія-Нерухомість” під реконструкцію. Вказане підприємство намагалося оскаржити арешт, але 27 листопада того ж року Київський апеляційний суд відмовив у задоволенні відповідного клопотання. До слова, у ПП “Конвалія-Нерухомість” намагалися переконати суд у тому, що насправді право власності на цю нерухомість було зареєстровано за підприємством лише 3 травня 2024 року, а не в 2017-ому, як зазначали правоохоронці. Із цього можна зробити припущення, що, ймовірно, вже після програшу підприємства у вищезгаданому судовому спорі за позовом прокуратури, “Конвалія-Нерухомість” ще раз зареєструвала на себе право власності на вказані об’єкти нерухомості.
А у першій половині 2024 року столична прокуратура звернулася до Господарського суду Києва із вищезгаданим позовом про розірвання інвестиційного договору та припинення зобов’язань. В обґрунтування своїх вимог правоохоронці, серед іншого, вказали на “нерозумні строки” виконання зобов’язань, які взяло на себе ПП “Конвалія-Нерухомість” – на момент подання позову минуло майже півтора десятиліття з того часу, як була укладена спірна угода. Також у прокуратурі висловили сумнів, що підприємство зможе реалізувати передбачені договором плани з огляду на те, що будівлі, які підлягають реконструкції, вже після підписання вказаної угоди отримали охоронний статус.
Втім, як зазначалося вище, цих аргументів прокуратурі не вистачило. Зокрема, суддя Тетяна Ващенко підкреслила, що посилання правоохоронців на поняття “розумний строк” є безпідставним, оскільки, мовляв, ПП “Конвалія-Нерухомість” розпочало виконання інвестдоговору (зокрема, за власний рахунок відселило мешканців об`єкта реконструкції), проте надалі вказані будівлі були внесені до переліку об`єктів культурної спадщини, що фактично перешкодило підприємству у законний спосіб виконувати умови договору щодо розробки проєктної документації та реконструкції. Крім того, як повідомила суддя, “заважали” реалізації вказаної угоди і судові спори, які досі тривають.
“Проте, суд не вбачає, що включення будівель по вулиці Хорива, 2 до переліку об`єктів культурної спадщини є підставою для ініціації розірвання інвестиційного договору, оскільки підприємством були понесені витрати на відселення мешканців будівель. А тому суд вбачає обґрунтованим приведення угоди у відповідність до нинішнього статусу будівель з урахуванням законодавства, що регламентує порядок використання об`єктів культурної спадщини. Тобто, суд вбачає наявність підстав для ініціювання внесення відповідних змін до договору, а не його розірвання в судовому порядку”, – зазначено в рішенні суду від 26 червня 2026 року.
Примітно, що з моменту укладення інвестиційного договору і станом на сьогодні ПП “Конвалія-Нерухомість” не проводило роботи із реконструкції будівель на вул. Хорива, 2 (літ. А-З) – окрім вищезгаданого відселення. Разом з тим, столичний пам’яткоохоронець Дмитро Перов неодноразово повідомляв (зокрема, у 2024 році) про те, що підприємство розібрало дахи будівель – на думку активіста, це було зроблено задля пришвидшення руйнування цих об’єктів нерухомості. При цьому, у медіа неодноразово повідомлялося, що ПП “Конвалія-Нерухомість” має плани побудувати на цьому місці офісно-громадський комплекс.
Зацікавлені особи
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ПП “Конвалія-Нерухомість” було зареєстроване в серпні 2010 року. З квітня 2024 року директором цього підприємства є Вікторія Рабандірова, а до неї, з моменту заснування “Конвалія-Нерухомість”, керівником був Роман Шингур. У свою чергу засновницею та офіційною власницею вказаного ПП з 2010 року є мешканка Києва Вікторія Рогач. Система Youcontrol відносить вказане підприємство до корпоративної групи “родини Рогач”, яка об’єднує близько десятка компаній, зайнятих у сферах будівництва, нерухомості та фінансів. Ключовими особами цієї групи є подружжя бізнесменів Федора (був або досі є яленом наглядової ради банку “¾”) та Вікторія Рогачів.
Зазначимо, вищезгаданий Роман Шингур протягом 1996-2004 років був співзасновником ТОВ “Ром Маркетінг” – разом з Олегом Шевчуком та Михайлом Охендовським. Останній відомий як член Центральної виборчої комісії (ЦВК) часів президента України Віктора Януковича (2004-2007 роки) і голова вказаного органу наприкінці каденції президента-втікача та за часів роботи на чолі держави Петра Порошенка (2013-2018 роки). При цьому, за інформацією портала “Наші Гроші”, більшість договорів купівлі-продажу квартир у будинку на вул. Хорива, 2-А на користь ПП “Конвалія-Нерухомість” зареєструвала дружина Михайла Охендовського – нотаріус Катерина Охендовська.
Згаданий вище Олег Шевчук також не чужа для цього експосадовця людина. Зокрема, він є керівником адвокатського об’єднання (АО) “Юридична фірма “Проксен”, одним із співзасновників якого, серед інших, був зазначений безпосередньо сам Михайло Охендовський – наразі в Youcontrol не вказано засновників, лише уточнюється, що їх нараховується 14. Також серед засновників вказаної фірми раніше були зазначені заступник голови Адміністрації Президента України часів каденції Петра Порошенка Олексій Філатов, депутат Київради позаминулого VII скликання від “Солідарності” та діючий голова Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Сергій Левада та інші. У свою чергу, офіційний керівник ПП “Конвалія-Нерухомість” Роман Шингур був або досі є заступником директора АО “Юридична фiрма “Проксен та партнери”, співзасновником і директором якого є Олег Шевчук.
За даними Youcontrol, керівником КП “Поділ-ІнвестРеконструкція” з лютого 2014 року є Сергій Голенков. Проте з 2010 року, після ліквідації Подільської райради (як і інших девяти столичних райрад) це підприємство де-факто не функціонує та існує лише “на папері”.
Нагадаємо, Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року керує Марина Соловйова. Діяльність вказаного структурного підрозділу столичної мерії наразі контролює заступниця голови КМДА Ганна Старостенко. У свою чергу, Департамент комунальної власності КМДА з 5 листопада 2014 року очолює Андрій Гудзь.
Довідка. Садиба Дмитрієва на вул. Хорива, 2 – історичний комплекс на Подолі, названий на честь купця І гільдії Йосипа Дмитрієва, який придбав цю ділянку наприкінці ХІХ століття та розгорнув тут активну забудову. Комплекс формувався протягом ХІХ століття й об’єднав житлові будинки, флігелі та майстерні. У різні періоди тут працювали бакалійна й кондитерська крамниці, майстерні, фабрика цукерок, склад та інші торговельно-виробничі заклади, чому сприяла близькість Житнього ринку.
Автор: Олександр Глазунов
